Дмитро Князєв - Замало мені

Памʼятаю, як тоді відривались від землі
Твої крила шалено міцні і не забуваю я,
Як закохані вуста шепотіли мені.
Замало мені, тебе так мало мені.
Божеволію від тебе - віриш чи ні?
Замало мені, тебе так мало мені.
Чому тепер твої вуста засмучені?
Запах кави обіймав, у слова твої пірнав
Без вбрання та без зайвих прикрас.
Тільки час не зволікав, мовчки мрії розбивав,
Брав, та не віддавав.
Замало мені, тебе так мало мені.
Божеволію від тебе - віриш чи ні?
Замало мені, тебе так мало мені.
Чому тепер твої вуста засмучені?