ХАС - До зими

Восени вже два кроки до зими (до зими);
Він був малим, коли вперше побачив у дзеркалі тінь;
Слідом за ним вона йшла по п'ятах від семи поколінь;
(А куди вона йшла?);
І коли добра душа затягнула затуго ремінь (добра душа);
Цей силует просто вийшов із тіні;
Де би не йшов - підбирав слово;
Не вірив в любов - вибирав знову;
Де нові дахи, де нові шляхи;
Навипередки де усе нове;
Не вірив у казку - це пастка;
Якраз таки, де дівоча ласка він відібрав з кастингу;
Хоча часто він мав би там впасти;
Та для нього рівні всі касти і паства;
Пам'ятай;
Як малі бігли ми босими;
Стали ми в один день дорослими;
Восени вже два кроки до зими;
До зими до зими;
Я пам'ятаю як були малі - бігли босими ми;
Але на жаль в один день стали ми дорослими (ми);
Та пам'ятай восени два кроки до зими (ми);
До зими до зими;
По світу без дому;
Нічого не винен нікому;
Як вітер із громом;
Куди він летить невідомо;
Філософ, який косить під дурачка;
На карті мільйон гаманець в дирочках;
Великий клубок то одна ниточка;
Ану почекай;
Він і не брат і не бро! Опусти келих;
Де Євфрат і Дніпро, він - один берег!
Тінь повзе по слідах, по стежках і містах;
Коли тону у снах він стоїть в дверях;
Його в храм не впускають вітражі;
І кусками життя колажі;
Він би з радістю втік із цих проклятих стін;
Та на жаль з невідомих причин;
Він просто тінь;
Як малі бігли ми босими;
Стали ми в один день дорослими;
Восени вже два кроки до зими;
До зими до зими;
Я пам'ятаю як були малі - бігли босими ми;
Але нажаль в один день стали ми дорослими (ми);
Та пам'ятай восени два кроки до зими (ми);
До зими до зими;
Як малі бігли ми босими.