Tina Petriv - Берег любові

А ми на березі любові залишились в першому подиху осені;
Рідні такі і чому чужі в тому останньому погляді;
А ми на березі любові залишились в першому подиху осені;
Рідні такі ті дві душі в тому останньому погляді;
Думаєш я б змогла, думаєш ти би зміг а очі не вміють мовчати, не можуть ховати;
І це наш спільний гріх і тепер наші ночі як сповідь;
Та почує її лиш сірий дощ ти в минулому мій а я твоя;
І знову там тримає щось а ми на березі любові залишились;
В першому подиху осені рідні такі і чому чужі;
В тому останньому погляді а ми на березі любові залишились;
В першому подиху осені рідні такі ті дві душі;
В тому останньому погляді !