Олена Тополя - Обеззброєна

Ти застав би мене обеззброєну без прикрас без думок без одягу,
Голос ніжністю зафарбований і заплутані надто коси,
Тепла постіль ще не застелена тінь по шкірі проміння - полоси,
Тіло залпом пʼє ранок травʼяний ти б занурився в запах прянощів,
Золотистих моїх локонів в Запах стрімких гарячих дотиків,
в їдкий запах нічної осені кожній родимці б назву вигадав,
І дивився би мовчки голодно в обеззброєну від бажання,
Без прикрас без думок оголену .